Надгробні пам’ятники з’явилися ще багато століть тому. Їх зовнішній вигляд багато в чому залежав від того, до якої категорії суспільства належав покійний. Так, в античні часи розкішні пам’ятники встановлювали лише заможним людям. Крім того, величні надгробки дійшли до наших днів ще з епохи правління фараонів Великого Єгипту: це піраміди, які сьогодні вважаються одним із чудес стародавнього світу, і саркофаги, і гробниці, і досить великі склепи, в яких ховали цілі родини багатого роду.
З пливом часу зовнішній вигляд надгробних пам’ятників суттєво змінився. І основним чинником, який дуже впливав на такі зміни, було мистецтво. Але незважаючи на це, як і багато століть тому, сьогодні надгробні пам’ятники продовжують робити з каменю.
Саме цей природній елемент має суттєві переваги перед будь-яким іншим матеріалом. Він не тільки дуже міцний, але і здатний прослужити своєму власнику довгі роки та навіть сторіччя.
Зовнішній вигляд пам’ятника також змінювався. В сучасному суспільстві великою популярністю користуються стели, які являють собою вертикально встановлені плити. Саме такі могили ще в стародавні часи (73 ст до н. е.) використовували у Монголії та Забайкаллі. Мешканці цих місць для виготовлення пам’ятних надгробків використовували ритуальні огорожі та стели з каменю, на поверхні яких малювали оленів.
У Київській Русі надгробними плитами оформлювали місця поховання місцевої знаті, царів, а також представників дворянства. До наших днів у багатьох соборах, храмах та усипальницях зберіглись такі могили. Якщо людину ховали всередені храму, то окрім кам’яної надгробної плити, могила могла оформлюватися окремими гробницями з каменю. У 17-18-х ст. досить часто можна було зустріти місця поховань, у яких в якості надгробного пам’ятника використовувались плити з простого та грубого неотесаного каменю. Саме їх розміщували просто на землі. До того ж вони не мали полірування, були дуже товстими та оформлювались різними прикрасами ручної роботи.
Частіше за все на надгробній плиті вказували не тільки ім’я покійної людини, але і дати його народження та смерті. Хоча були і такі, на яких разміщувались рядки з Євангелія. Як правило їх висікали на боковій стороні плити. Що стосується такого елементу оформлення надгробної плити як фотографія померлого, то її активно почали застосовувати лише в минулому столітті. Як приклад, ви можете відвідати Байкове кладовище, на якому поховано багато видатних політиків, вчених та артистів. Усі пам’ятники, які ви тут побачите, мають одну спільну рису – крім основних елементів оформлення надгробної плити, їх зазвичай прикрашає скульптура померлої людини, частіше за все виконана у повний зріст.