Категория: Без рубрики

Надгробні пам’ятники — спадщина стародавніх традицій та культури

Усі світові та менш відомі релігії передписують своїм послідовникам канони не тільки праведного та богоугодного життя, але й певні ритуали, які проводяться над новонародженим, людьми, що вступають в брак, а також над померлими. Крім того, існує певний кодекс правил для здійснення обряду поховання.

Будь-яка релігія та культура передписує відноситися з шаною до тих, хто вже покинув цей світ. Відоме прислів’я «Про мертвих або добре, або нічого» увійшла в обіг неспроста. Християнство, мусульманство, буддизм, індуїзм та іудаїзм передписують покаяння в гріхах перед обличчям смерті та вважають, що після смерті душа людини підвласна тільки суду Божому і нікому крім нього не дозволено брати на себе ці функції.

В Україні, як багатонаціональній та відповідно багатій на різні культури державі, склалися свої традиції установки надгробних пам’ятників під взаємним впливом різних культур.

Релігією більшості населення сучасної України є християнство, з відгалуженням католічної та православної гілок. Незважаючи на всі відмінності, похоронні звичаї та обряди католіцизму та православ’я дуже схожі. Християнство, до речі, як іудаїзм, вважає тіло храмом душі, тому несхвально відносяться до кремації, але все ж таки припускають її як можливий варіант.

Як доглядати за пам’ятником з чорного граніту?

Чорний граніт – ідеальний камінь для створення лаконічних меморіальних композицій. Це класичний варіант матеріалу, який підходить як для виготовлення традиційних форм надгробків, так і для авторських ексклюзивних проектів. Чорний граніт – дуже міцний камінь, здатний витримати різкі перепади температури, осінні дощі, сильні вітри. Зберегти початковий зовнішній вигляд виробу в ідеальному стані на довгі роки допоможе дотримання простих рекомендацій.

Тонкощі та нюанси

Пам’ятники з чорного граніту достатньо ретельно очищати м’якою фланелевою ганчіркою, змоченою у звичайному мильному розчині. Після цього слід промити камінь чистою водою та насухо протерти тканиною. Жорсткі щітки, абразивні матеріали та хімічно активні речовини можуть завдати непоправної шкоди поверхні, використовувати їх категорично заборонено!

Якщо на пам’ятнику з’явились маленькі тріщини та подряпини, замажте їх спеціальною шпаклювальною масою під колір каменю, а потім ретельно відполіруйте. Нанесену на пам’ятник фарбу видаляють розчинником, після чого очищені ділянки промивають водою.

Для захисту пам’ятника від вологи, виділень рослин, що ростуть поруч, на попередньо очищену поверхню граніту наноситься біозахисний розчин.

Завершуючим етапом є спеціальна поліровка. Засоби, призначені для обробки каменю на основі воску, підкреслюють колір та надають пам’ятнику блиск. Однак обробляти поліроллю портрет або малюнок не можна.

При регулярному своєчасному догляді пам’ятники з натурального чорного граніту зберігають бездоганний зовнішній вигляд на довгі роки.

Технологія гравірування на пам’ятниках

Гравірування використовується для нанесення на пам’ятник фотографій, текстових написів та малюнків. І якщо ще кілька десятиріч тому була відома лише одна технологія гравирування поверхні мармуру та граніту, то сьогодні для оформлення надгробків використовується декілька способів.

Ручне гравірування. Класична технологія, яка з’явилась у сфері ритуальних послуг ще в середньовіччя. Є дуже складним і ретельним процесом. Кінцевий результат роботи залежить від майстерності та досвіду художника-гравера. Виконується за допомоги долота, зубила та молотка. Малюнок складається з ретельно прописаних глибоких рел’єфних борозд, завдяки чому написи та зображення зберігаються незмінні сотні років. Ручне гравірування унікальне і тому дорого коштує.

Комп’ютерне гравірування. Перенос зображення на поверхню пам’ятника виконується за допомоги спеціальних комп’ютерних програм та сучасного обладнання. Перевага данного способу –  близька до стовідсоткової ідентичність перенесеною на камінь фотографії з представленим оригіналом. Комп’ютерне гравірування також дозволяє наносити на могили QR-код, який зчитується мобільними пристроями. При скануванні квадратної піктограми відкриється сторінка в інтернеті, де розміщена повна інформація про поховану тут людину. Сьогодні розміщення QR-коду – це еще один спосіб увічнити пам’ять про близьких для нащадків.

Піскоструйне гравірування. Зображення завантажується на комп’ютер та обробляється. Потім з клійкої плівки вирізаються за допомоги ріжучих плотерів на основі ескизу трафарети. Плівка розміщується на камені, оператором регулюється глибина гравірування. Далі трафарет обдувається направленим струменем кварцевого піску або іншим абразивом у спеціальній камері. Перевага піскоструйного гравірування у великій глибині проникнення. Однак таким чином неможливо перенести на пам’ятник фотографії, а тільки зображення, написи, релігіозні символи.

Лазерне гравірування. Цей метод дозволяє детально та чітко передати будь-яке зображення або фотографію, а також провести попередню обробку з приєднанням різних елементів. Зображення передається з комп’ютера безпосередньо на лазерний апарат, який випалює його на поверхні шляхом формування строго перпендикулярних борозд. Лазерний промінь має спеціальну форму та налаштований імпульс, що забезпечує кінцеву високу якість та дозвіл фотографії. Недоліком лазерного гравірування є невелика глибина, тому з часом зображення буде поступово затиратися.

При виборі методу гравірування на пам’ятнику подивіться приклади робіт та зверніться за професійною консультацією у ритуальні майстерні.

Етапи створення меморіального комплексу

Меморіальний комплекс передбачає виготовлення декількох ритуальних виробів, поєднаних в загальну композицію. Робота з таким надгробком потребує особливої уваги майстрів: маленька помилка або похибка може порушити цілісність та ідею усього комплексу.

Власне процес створення меморіалу складається з декількох етапів:

-зустріч з замовником – у клієнта уточнюють розмір бюджету, з’ясовують загальні побажання, особливі деталі (наприклад, родичі хочуть зобразити покійного з домашнім улюбленцем), вподобання у виборі матеріалу виготовлення, кольору, фактури. Крім того, саме замовник приносить фотографію, з якої буде копіюватися зображення померлого на пам’ятник;
-створення макету та його 3D-ескізу. Сучасні технології дозволяють точно передати в електронному проекті навіть найдрібніші деталі майбутнього монументу. На цьому етапі обговорюється присутність додаткових елементів (куль, вазонів, лампад, лавок та столиків). Після одобрення замовником запропонованого варіанту та внесення необхідних виправлень приступають безпосередньо до виробу надгробку;
-вибір матеріалу для виготовлення меморіалу. Клієнту на вибір пропонують декілька видів граніту або мармуру, а він разом з дизайнером приймає остаточне рішення. Деякі композиції можуть передбачати використання декількох видів каменю різного кольору (наприклад, світла скульптура з мармуру на чорній гранітній плиті);
-безпосередньо виготовлення пам’ятника та інших деталей ритуальної композиції;
-обробка (шліфування, полірування) кам’яних поверхонь меморіалу;
-нанесення за допомоги ручного або машинного гравірування зображень, декоративних елементів, епітафій, малюнків;
-обробка каменю (за бажанням клієнта) захисними засобами задля посилення експлуатаційних характеристик.
Коли всі елементи меморіального комплексу готові, можна приступати до його встановлення на місці поховання. Нерідко через велику вагу виробів необхідно попереднє облаштування фундаменту, який забезпечуватиме цілісність та рівне положення меморіального комплексу. Крім того, при перевозці кам’яних виробів потрібно обов’язково дотримуватися встановлених правил, інакше можливі відколи на поверхні, пошкодження, тріщини та подряпини. Наші спеціалісти візьмуть на себя проведення підготовчих робіт, доставку та монтаж меморіального комплексу безпосередньо на місці поховання, гарантуючи високу якість та оперативність наданих послуг.

Стела як меморіал

Одним з найбільш давніх видів ритуальної архітектури вважається стела – надгробна кам’яна вертикальна плита з нанесеним на неї портретом та написами. Багато людей помилково звикли вважати, що стели встановлюються на місцях масових поховань, як знак скорботи – насправді цю функцію викокує обеліск. Спеціалісты нашої майстерні розроблять згідно вашого замовлення оригінальний ескіз стели.

Перші стели, які з’явилися у Стародавній Греції (слово має грецьке походження) виготовляли як з каменю, так і з дерева – в залежності від матеріального становища покійного. На поверхню наносили ім’я померлого та його батька. Якщо стела встанавлювалась на могилі жінки, обов’язково вказували ім’я чоловіка. Декор перших стел був достатньо простим, портретів та зображень не було. Більш заможні люди з пливом часу почали прикрашати стели на могилах померлих родичів розписом та різьбою.

Широке розповсюдження стели отримали у Китаї, їхня популярність збереглася до наших днів. Ефектні прямокутні надгробні плити, поміщені на спини велетенських кам’яних черепів, встановлювали на могилах членів імператорської родини та найбагатших людей країни. Сьогодні такі стели можна побачити на місці поховання комуністичних лідерів.

Сучасні моделі стел відрізняються великою різноманітністю форм, матеріалів виготовлення, можливою висотою, конфігурацією і т.д. Найчастіше їх, як і інші види пам’ятників, виготовляють з натурального мармуру або граніту. За допомоги ручного або машинного гравірування на кам’яну поверхню наносяться зображення покійного, біографічна інформація, епітафії і т.д. Крім того, традиційно саме стела встановлюється на могилах ветеранів, трагічно загиблих на бойовому посту військовослужбовців.

Історія появи гранітних пам’ятників

Надгробні пам’ятники з’явилися ще багато століть тому. Їх зовнішній вигляд багато в чому залежав від того, до якої категорії суспільства належав покійний. Так, в античні часи розкішні пам’ятники встановлювали лише заможним людям. Крім того, величні надгробки дійшли до наших днів ще з епохи правління фараонів Великого Єгипту: це піраміди, які сьогодні вважаються одним із чудес стародавнього світу, і саркофаги, і гробниці, і досить великі склепи, в яких ховали цілі родини багатого роду.
З пливом часу зовнішній вигляд надгробних пам’ятників суттєво змінився. І основним чинником, який дуже впливав на такі зміни, було мистецтво. Але незважаючи на це, як і багато століть тому, сьогодні надгробні пам’ятники продовжують робити з каменю.
Саме цей природній елемент має суттєві переваги перед будь-яким іншим матеріалом. Він не тільки дуже міцний, але і здатний прослужити своєму власнику довгі роки та навіть сторіччя.
Зовнішній вигляд пам’ятника також змінювався. В сучасному суспільстві великою популярністю користуються стели, які являють собою вертикально встановлені плити. Саме такі могили ще в стародавні часи (73 ст до н. е.) використовували у Монголії та Забайкаллі. Мешканці цих місць для виготовлення пам’ятних надгробків використовували ритуальні огорожі та стели з каменю, на поверхні яких малювали оленів.
У Київській Русі надгробними плитами оформлювали місця поховання місцевої знаті, царів, а також представників дворянства. До наших днів у багатьох соборах, храмах та усипальницях зберіглись такі могили. Якщо людину ховали всередені храму, то окрім кам’яної надгробної плити, могила могла оформлюватися окремими гробницями з каменю. У 17-18-х ст. досить часто можна було зустріти місця поховань, у яких в якості надгробного пам’ятника використовувались плити з простого та грубого неотесаного каменю. Саме їх розміщували просто на землі. До того ж вони не мали полірування, були дуже товстими та оформлювались різними прикрасами ручної роботи.
Частіше за все на надгробній плиті вказували не тільки ім’я покійної людини, але і дати його народження та смерті. Хоча були і такі, на яких разміщувались рядки з Євангелія. Як правило їх висікали на боковій стороні плити. Що стосується такого елементу оформлення надгробної плити як фотографія померлого, то її активно почали застосовувати лише в минулому столітті. Як приклад, ви можете відвідати Байкове кладовище, на якому поховано багато видатних політиків, вчених та артистів. Усі пам’ятники, які ви тут побачите, мають одну спільну рису – крім основних елементів оформлення надгробної плити, їх зазвичай прикрашає скульптура померлої людини, частіше за все виконана у повний зріст.